Сьогодні у цьому храмі виняткове свято. Урочистість, яку святкуєте лише ви – ті, котрі збудували цю святиню, ви – котрі про неї дбаєте, ви – що знаходитесь у цьому храмі. Ніхто інший на цілому світі. Коли переживаєте відпуст і святкуєте іменини своєї парафії, тобто Св. Духа, то робите це разом з цілою Церквою, яка в цей день особливо згадує Св. Духа. У цілому світі є дуже багато церков під цією назвою. Але річницю освячення цієї церкві святкуєте сьогодні тільки ви.

Дорогі брати і сестри, ми зібралися у цьому храмі, щоб відсвяткувати чотирнадцяту річницю його освячення. Протягом чотирнадцяти років, збираєтесь у цих стінах, які назавжди призначені для служби Богу. Але цієї церкви не було б, якби не ті, хто прийняв рішення про її повстання. Її б не було, якби не ті, хто заклав перший камінь на будівництво. І хоча це було вже давно, ми не можемо забути про них і мусимо бути вдячні їм за це.

Цього храму не було б, якби не фундамент. Фундамент, про який ми чули в сьогоднішньому Євангелії. ( Mт. 16, 13-19) Фундамент, який заклав сам Ісус Христос. Фундамент, котрим є Петро – скеля.

Під час кожного будівництва у першу чергу роблять фундамент. Щоб зробити його, використовують найбільші і найміцніші камені. І хоча його не видно, це від фундаменту залежить стійкість будівлі, тому що на ньому опирається тягар усієї конструкції. І хоча не можемо його побачити, це на його виконання приділяється найбільше часу і грошей.

Церква побудована на міцному фундаменті. Цим фундаментом є Ісус Христос. І наша віра повинна бути збудована на міцній основі, якою і є Ісус. Якщо цього не відбудеться, то може виявитись, що будинок, який ми будували ціле життя і, вже майже закінчимо, зруйнує легкий вітерець.

Любі, це ми – ці каміння, з яких побудована церква. І, як і під час будь-якого будівництва, починаємо з найміцніших каменів, а в кінці слабші. Напевно, всім нам хотілося б бути тим цінним каменем у церкві. А отже, бути близько до фундаменту. Тому слід пам’ятати, що основою, фундаментом є Христос, і на Ньому ми повинні будувати своє життя.

У церкви теж знаходиться ще один унікальний камінь. Камінь, з якого виготовлено вівтар. Це не простий камінь, не такий, як всі інші. Це повинен бути найкращий камінь, не пошкоджений, без подряпин, не деформований. Має бути ідеальним. Кожен з нас повинен старатися бути таким каменем, з якого зроблений вівтар. А, щоб бути таким каменем, необхідно будувати своє життя на найміцнішому фундаменті, яким є Христос. Саме Він показує нам, як будувати своє життя, щоб мати життя вічне.

Св. Павло у сьогоднішньому другому читанні говорить до нас: «Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Божий Дух живе в вас? Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви.» (1 Кор. 3, 16-17)

Мої любі, будьмо обережні і уважні, щоб ми самі ж не руйнували свого храму. Щоб ми не будували своє життя з будь-якого каміння, а лише з тих найкращих. Щоб Божий Дух завжди жив в ньому. Амінь.