Парафія Зіслання Святого Духа                      Довге              Римсько-Католицька церква в Україні            www.dovheparafia.at.ua



Неділя, 19.08.2018, 04:25

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Це цікаво прочитати | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Різні статті

Парох і місіонер

ПАРОХ І МІСІОНЕР

2 серпня 2012 року виповнилося десять років, відколи настоятелем Довжанської парафії, що на Закарпатті, став отець Адріан Коваль, місіонер зі Словаччини. За цей час молодий та працелюбний священик зміг зробити багато доброго на Іршавщині. Зокрема, запровадити нову і – як, виявилося, успішну – методику катехизації.

Як колись зізнався о. Адріан, уже з перших років священства він відчував потяг до місіонерства. Тому, коли навесні 2002 року отримав пропозицію від тодішнього Кошицького архієпископа Алойза Ткача розпочати своє священицьке служіння в Мукачівській дієцезії, він її прийняв і одразу погодився. Таким чином, за розпорядженням єпископа Антала Майнека, ординарія Мукачівської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні, 28-річний отець Адріан став парохом парафії Зіслання Святого Духа в с. Довгому.

З перших днів перебування в Довгому о. Адріан Коваль відзначився своєю виваженістю і працелюбністю, умінням говорити і слухати. Хоча нові умови перебування, у яких він опинився, були далеко не ідеальними, отець добре впорався і зі справою проповіді Божого Слова, і з парафіяльним господарством.

Так, від 2002 року і дотепер за ініціативою отця щовівторка в Довгому і щосереди в Лисичові проводяться Служби Божі за участю дітей із відповідною проповіддю. Це стало дуже важливим етапом на шляху духовного розвитку наших парафій за минулі десять років. Але за цим стоїть ціла методика катехизації, яка вже десятий рік успішно реалізується в Довгому.

Власне, йдеться про дві катехитичні лінії, які можна умовно назвати "глобальною" і "локальною" катехизацією. "Глобальна" катехизація – це проповіді на визначену тему, яку духовний отець розкриває на Месах за участю дітей протягом усього навчального року. Це дає змогу всім, не лише дітям, а й молоді та дорослим парафіянам сприймати науку Церкви доступною і зрозумілою мовою, так би мовити, "по-дитячому". І, як результат, для кожного присутнього простіше й легше взяти з проповіді для себе щось корисне й актуальне для власного життя. Важливий момент: для кращого візуального сприйняття матеріалу в храмі виділено один куток (два метри заввишки і чотири – завширшки), де тема "глобальної" катехизації зображена графічно. Це дуже допомагає добре запам’ятати, про що йдеться протягом року.

Отже, таким способом за десять років парафіяни пройшли катехитичні теми: "Десять Божих заповідей", "Сім головних гріхів", "Сім дарів Святого Духа", "Святі", "Хресна дорога", "Сім святих таїнств", "Святий Розарій" – і на деякі з них говорилося навіть і два роки поспіль. На кожну Службу Божу о. Адріан старається дібрати актуальний уривок з Євангелія, а на життєвих прикладах показує, як це все діє в нашому житті. Дехто може сказати: "Хіба ж можливо рік говорити на одну й ту саму тему?" Ще й як! Інформації вдосталь, і вона цікава, бо відповідає практичним потребам вірників, їхньому духовному розвитку. Зрештою, той, хто справді щиро відкриває своє серце для Бога, відчуває актуальність кожної теми протягом усього свого життя, а не лише протягом одного року.

Щодо "локальної" катехизації, то тут методика в чомусь подібна, натомість тематика – вужча. Так само графічно зображується тема на окремі періоди літургійного року (Адвент, Різдво, Великий піст, Великдень, травневе вшанування Діви Марії, урочистість Першого Святого Причастя, жовтневі молитви Святого Розарію тощо). Але на "локальній" катехизації діти, молодь та всі (!) дорослі задіяні так, що за час участі у Святій Службі й молитви у храмі кожен має замалювати якийсь паперовий предмет, відповідний до обраної теми і з якого на кінець періоду вийде щось цікаве і повчальне. Наприклад, із паперових соломинок, які замальовуються під час Адвенту, на Різдво постають гарні м’які ясла для маленького Ісуса – як символ людського серця і знак бажання, щоб мале Боже Дитя народилося в кожному серці. Це також може бути квітка, хрестик, серце, вогник, промінь, овечка… Усе залежить від теми періоду літургійного року, а також від фантазії катехитів – миряни також задіяні в катехизації.

За допомогою такої методики кожен парафіянин – від найменшого до найстаршого – може знову і знову відчути себе частинкою спільноти, відповідальним і потрібним. До того ж це весело, цікаво й дуже подобається дітям. Це чудово, коли молодий батько веде своїх маленьких дітей замальовувати серце – і сам активно малює. Серце радіє, як іде на Службу бабуся і ще й для дідуся свого щось робить… Завдяки невтомній роботі, ще жодного року жодна тема ні під час "локальної", ні під час "глобальної" катехизації не повторювалася. Завжди – щось нове та цікаве. Хоча треба все це і готувати, і майструвати не лише для парафіяльного храму в Довгому, а й для двох філіальних парафій у селах Лисичовому і Кобалевиці.

Підготовка до катехизації вимагає сил, бажання і часу. Бо кожна тема – це фактично авторська розробка священика та катехитів, твір, у який треба вкласти серце й душу. І навіть коли бракує сил, о. Адріан знову віднаходить бажання нести Христа всім, і цією енергією заряджає інших. Лиш починається передріздвяний час – період Адвенту, а отець уже планує, що приготувати на Великий піст.

Стриманість і виваженість характеру, мудрість і сміливість нашого отця, його бажання допомогти приносять великі плоди в нашій парафії, у нашому селі та є благословенням для багатьох сімей і для багатьох людей. Звісно, що не все так безхмарно. Є чимало труднощів, висміювань, непорозумінь, інколи – зневіра, байдужість людей, що провокує спокусу опустити руки. Але тут прикладом для нас усіх є постійна молитва о. Адріана й особливо – часта адорація, молитовне споглядання Пресвятих Дарів у храмі. Так, це джерело наснаги навіть у найскладніші моменти життя! Протягом усіх років служіння отця в Довгому постійне поклоніння Євхаристійному Ісусу – невід’ємна частина парафіяльного життя. Перед Євхаристією ми переходимо зі старого в новий рік, приносимо подяки та свої прохання Богу за себе, своїх близьких і всіх, хто потребує допомоги. Глибока та щира молитва – це те, на що нам вказує наш духовний отець не лише словом, а й своїм прикладом.

Велика подяка Господу Богу, що Він подарував нам таку жертовну людину, яка не женеться за комфортом, не тримається за матеріальні блага, але віддає все, що має, людям і дбає в першу чергу про духовне здоров’я довіреної йому пастви. Саме тепер, коли минуло десять років, видно, як щедро плодоносить довжанська духовна нива. Адже це нелегка і тривала робота – розвиток людини, а надто цілої парафії. Та Господь винагороджує і благословляє щирі старання, бо за останнє десятиліття парафія щороку зростає, дедалі більше й більше у храмі з’являється свідомих католиків – особливо молодих сімей, дітей та молоді.

Віктор ПИЛИП, с. Довге

Категорія: Різні статті | Додав: Dovhe (22.08.2013) | Автор: Dovhe E
Переглядів: 1260 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 2
2  
Господи, благослови мою парафію.

1  
Отець Адріан,
дякуємо за все!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

ВідеоБлок

Календар

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук