Парафія Зіслання Святого Духа                      Довге              Римсько-Католицька церква в Україні            www.dovheparafia.at.ua



Четвер, 28.03.2024, 20:57

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Довге | Реєстрація | Вхід

   Довге. Дещо з історії                 
             і сьогодення
    

В ХІХ ст. в с. Довгому  (сьогодні – Іршавський р-н Закарпатської області)  було два великі заводи – залізообробний  та деревообробний. Підкарпатська Русь  (нині Закарпатська обл.) була в складі Австро-Угорської Імперії, і значну кількість  інтелігенції та простих робітників складали вихідці з Угорщини, Чехословаччини, Румунії,  Німеччини. Здебільшого вони рацювали  на заводах і, будучи римо-католиками,  заснували в Довгому спільноту вірних.  Багато з них залишилося тут жити, з’явилися   мішані родини – так і утворилася довжанська парафія, нині єдина римо-католицька парафія Іршавщини.

1908 р. в селі проживало 2114 греко-католиків, 546 римо-католиків, 37 лютеран, 39 реформатів, 274 юдеї. Православних зовсім не було, хоча зараз православ’я визнають близько шести тисяч з семи тисяч довжан. Тоді римо-католицька спільнота збиралася на Богослужіння в греко-католицькому храмі, оскільки свого не було. А 1942 р., зусиллями практично цілого села, в Довгому був побудований невеличкий римо-католицький храм Зіслання Святого Духа. Богослужіння проводилися латиною, Святу Месу супроводжували співи угорською або словацькою мовами. Біля святині стояв парафіяльний будинок, де проживав священик.

1944 р. "прийшли руські" – влада на Закарпатті перейшла до комуністів, і в Довгому розпочалася "ера" СССР. Багато угорців і словаків виїхало на батьківщину. 1949 р. почалася насильницька пропаганда православ’я, комуністична влада мала на меті підкорити, а потім і знищити Католицьку Церкву не лише в Довгому, а і на цілому Закарпатті. До цього православ’я тут зовсім не практикували. В Довгому люди до останнього боролися за свою віру, за храм. Коли православний священик з прибічниками за вказівкою комуністів намагався ввійти до католицької святині, то вірні, будуючи собою живу стіну, перешкоджали цьому. І все ж 1949 р. радянська влада закрила обидва католицькі храми, священиків забрали в концтабори. Почався період переслідувань. Хоча пізніше, в 50-х рр. римо-католицьким священикам дозволяли служити, в той же час греко-католики були в підпіллі. Душпастирів бракувало, і парафію в Довгому обслуговували священики з інших районів, які вже мали багато парафій. В кінці 80-х Довжанську парафію, як і багато інших, обслуговував о. Петро Жарковський OFM, який щонеділі приїжджав на Службу Божу. Богослужіння проводилося словацькою мовою.

З падінням комуністичного тоталітаризму в незалежній Україні ситуація покращилася. Від 1991 р. в с. Довгому працювали отці-місіонери св. Вікентія де Поль зі Словаччини. Отці також опікувалися парафією в Глибокому (близько 90  км. від Довгого). Тоді ж в довжанській парафії почало діяти Згромадження Дочок Християнської Любові св. Вікентія де Поль. Сестри приїхали в Довге зі Словаччини. Адміністратором парафії призначили о. Ігнаца Маткульчіка СМ. Настали роки, коли парафіяни, вірні Католицької Церкви, могли без перешкод втамовувати свою духовну спрагу. В римо-католицькому храмі прийняли й греко-католиків, у святині яких нині служать православні. Розпочався період духовного розквіту – люди з радістю йшли до храму, активно проводилася катехизація. Свята Меса, молитва, уроки релігії в школі, цікаве дозвілля і приклади життя ревних душпастирів та сестер почали відбудовувати духовне життя наших парафіян.

В с. Лисичево (22  км. від Довгого) також віднайшлися римо-католики. 1993 р. тут освятили каплицю свв.Кирила і Мефодія, і Лисичево стало філією Довжанської парафії. Парафія розвивалася, і вірних прибувало. Маленький храм в Довгому на недільній Месі вже "тріщав по швах". 1994 р. настоятелем став о. Міхал Шанта, який розпочав будівництво нового, більшого храму. 17 жовтня 1999 р. єпископ Антал Майнек освятив новозбудовану довжанську святиню.

Від 2000 р. до 2001 р. тут служив о. Антон Семан, йому на зміну прийшов єзуїт о. Вінцент Петрік. Сестри св. Вікентія працюють в Довгому до сьогодні, цілим серцем присвячуючи себе служінню Богу через людей, потребуючих допомоги. В серпні 2002 р. парафією почав опікуватися о. Адріан Коваль з Кошицької архідієцезії (Словаччина), який і нині є довжанським парохом. О.Адріан надзвичайно відданий парафії і вірним.  Щовівторка та четверга він веде Службу Божу з проповіддю для дітей. Для всіх вірних протягом року триває тематичне катехитичне навчання. Молодь бере активну участь в Літургіях, особливо це відображається в музичному і пісенному супроводі. Восени 2007 р. в Довгому вперше відбулися Святі Місії (реколекції – прим. ред.), що провели місіонери св. Вікентія де Поль зі Словаччини.

В парафії діє молодіжний християнський рух "Марійна молодь", яким опікуються сестри. Від 2008 р. тут також існує "Асоціація Чудотворного Медальйона", до якої вже належить близько сотні вірних. З Довгого вийшло 5 сестер-монахинь різних орденів та два отці-місіонери св. Вікентія де Поль. Загалом парафія Зіслання Святого Духа в Довгому налічує коло 600 вірних. 1 серпня 2008 р. до її складу ввійшла громада с. Кобалевиця (50  км. від Довгого).






ВідеоБлок

Календар

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук